«Профспілка пенсіонерів «Хто, якщо не ми?!»

" >

1Проект має на увазі соціальне пробудження «знизу» — активізацію найбільш проблемного,і,водночас найбільш стійкого сегменту українського суспільства — пенсіонерів.

За допомогою ефективного механізму самоорганізації пенсіонери із затурканого і пригніченого прошарку суспільства за короткий термін (до півроку ) перетворюються в авангард українського суспільства, в соціальну активну силу; яка спроможна ефективно відстоювати свої законні права і спонукати державу до виконання своїх зобов’язань щодо них.

Анекдот.

Фінансова помилка,яка була допущена можновладцем Пенсійного Фонду повернула пенсіонерці бажання жити.

В основі ідеї проекту «Профспілка пенсіонерів «Хто, якщо не ми?!» лежить бажання авторів спонукати можновладців мілкого рівня (насамперед, районного і міського масштабів) адекватно реагувати на законні запити і вимоги пенсіонерів.

Цей рух повинен мати виключно аполітичний, соціально спрямований вектор розвитку. На старті проект має локальний характер, він може реалізовуватись в декількох регіонах одночасно. Але на другій стадії реалізації він може мати всеукраїнський масштаб і вийти за межі відстоювання прав лише цієї соціальної групи.

Механізм простий. Для початку необхідно наявність ініціативної групи із 5–10 чоловік середнього віку, які працюють самі на себе (підприємці малого та середнього бізнесу, а також військові пенсіонери) і які не залежні або мінімально залежні від системи влади чи місцевого самоврядування. Кожен працездатний член ініціативної групи має в своєму колі спілкування від 2 до 14 знайомих чи рідних пенсійного віку. Тих, які йому довіряють. Отже, коло охоплення пенсіонерів після створення ініціативної групи становитиме в середньому 50-70 людей.

 Наступний етап – залучення до роботи адекватного юриста середнього рівня, який спроможний кваліфіковано і обґрунтовано розібратися в проблематиці ( в дійсності, типовій і уніфікованій ) для цього кола пенсіонерів. Плата за послуги юриста на першому етапі становитиме 50% із внесків пенсіонерів (1% від суми пенсії) і на 50 % із пожертв підприємців із складу основної групи. Після аналізу існуючої проблематики (біля 1 місяця) юрист готує звернення до відповідної установи району, міста і області, виконання яких чітко регламентоване існуючою нормативно-правовою базою і зобов’язує можновладців слідувати літері закону ( переваги — більша частина пенсіонерів — не юристи, їм складно сформулювати свої законні вимоги, тому пенсіонерів легко ігнорувати, використовуючи їх безграмотність і довірливість. Юриста обдурити значно складніше. Але з ним виникає інша небезпека: затягування питання, нескінчене листування,теревені та інші хитрощі можновладців, які дозволяють відтерміновувати виконання до безкінечності.

Саме на цьому етапі вступає в силу принцип Кольта: людину переконати словом простіше, а з «кольтом» легше. В даному випадку в ролі «пістолета» виступають пенсіонери, чиї інтереси представляє юрист. Автори розуміють, що ступінь інертності українських можновладців йде до нескінченості, тому далекі від думки, що традиційні акції суспільного протесту (пікети, демонстрації) будуть ефективними, тому пропонується механізм асиметричного впливу на можновладців.

Необмежений ресурс можновладців —- байдужість, необмежений ресурс пенсіонерів — терпіння.

Першим кроком є попередження можновладця про початок маленької локальної війни – не з усією системою, а з конкретною людиною, яка свідомо гальмує виконання законів. Природньою реакцією можновладця буде дружелюбна посмішка і веселий запальний сміх. Наступного дня під стінами установи, де несе свою вахту на благо народу цей шляхетний пан, як хмари перед грозою, збираються пенсіонери. Мовчки, нічого не вимагаючи, не пояснюючи причин своєї появи, тим самим даючи можновладцеві останній шанс схаменутись (автори цього проекту впевнені, що з часом у можновладців виробиться умовний рефлекс, але тільки з часом).

Наступним етапом є проведення асиметричних, але при цьому абсолютно законних і легальних акцій мирного суспільного протесту — таких як флешмоб в соціальних мережах «Всі там будемо», «На душі погано», «Вода в ситі», «Голос совісті » та ін.

Під час реалізації всіх перерахованих акцій ключовою вимогою протестувальників є вимога звільнити цього можновладця чи навпаки, підвищити його в посаді — це верхівка можновладців нехай вирішує сама.

Основною метою поданого проекту є спонукання державної машини до виконання своїх функцій і захист найбільш незахищених членів суспільства від беззаконня і байдужості можновладців.