Ліки, як засіб наживи.

" data-yashareImage="http://lissovaslobidka.com/wp-content/uploads/2015/07/Novyiy-risunok-300x226.png">
Новый рисунок

Нажаль, українська нація не є самою здоровою нацією у світі. Про яке здоров’я може йти мова, якщо середня тривалість життя в Україні знаходиться на передостанньому місці у Євросоюзі. Зубожіння населення, неякісне харчування, шкідливі звички, стресові навантаження, постійні екологічні проблеми призвели до того, що повністю здорова людина на території України зникла, як вид. Інфаркт та інсульт у молодому віці вже нікого не дивує.

Дуже важливим чинником, що впливає на стан здоров’я нації, є незадовільний стан системи охорони здоров’я та, як похідне від цього – майже тотальне самолікування. Неякісна медична допомога та постійна нав’язлива реклама у ЗМІ лікарських та псевдо лікарських засобів призвели до того, що пересічний громадянин при захворюванні не звертається до лікаря, а сам, на свій власний розсуд приймає ті лікарські засоби, які нав’язує йому реклама, радять сусіди або друзі. Кожен став сам для себе «лікар». Безліч «лікарських» сайтів у інтернеті пропонують «схеми самодіагностики та лікування». «Світила медицини» пишуть рекомендації та рекламують ліки. І ось дивина (чи ні!), усі пропоновані та рекламовані ліки імпортного виробництва і коштують сотні гривень. «100%» гарантія новітніх розробок фармації та швидкого одужання! Власники мереж аптек від задоволення потирають руки. Дійсно, навіщо продавати дешеві вітчизняні препарати сотнями упаковок. якщо можливо продати одну упаковку «разрекламованої панацеї» та отримати такий самий прибуток. А то і значно вищий! З давніх давен відомо, що «лікуватися даром – це даром лікуватися». Раз дорого – значить якісно! Так та не зовсім так!

Новый рисунок (1)

Нажаль, у нашій державі, висока вартість лікарських препаратів не є гарантією високої якості останніх. Дивна ситуація! Наші співвітчизники, що бувають за кордоном диву даються від того, що, наприклад, ізраїльський звичний діазолін дійсно позбавляє від проявів алергії; бинт є насправді перев’язочним матеріалом, а не ситом для проціджування компоту; а зубна паста від пародонтозу дійсно знімає симптоми цього захворювання не залишаючи після себе у ротовій порожнині стійкого відчуття «котячої свадьби»! Чому така різниця між препаратами за кордоном та тими, якими нас лікують наші аптеки? Де виготовляють усі ці псевдо ліки у яскравих «імпортних» упаковках. Як так! Навіть продавці у аптеках, якщо це Ваші знайомі, кажуть: ці ліки беріть а ті не беріть!!! Як ковбасу: у цій є справжнє м’ясо, а у тій – лише туалетний папір! Така ж сама ситуація не тільки з ліками, а й з дитячим харчуванням. Соромно! Соромно за фармацевтів, лікарів, медичних функціонерів, свою хвору  державу та свій хворий народ.

Якщо Вам навіть пощастило і Ви придбали справжній препарат – впевнений в тому, що Ви переплатили за ліки. І не копійки! Чому, наприклад, препарат «Діпроспан» у березні місяці у фармацевтичних мережах України коштував від 380 гривень за одну ампулу, а в тій же Московії, упаковка (5 ампул) коштувала на наші гроші не більше 500 гривень!!! Ідентична назва, виробник. упаковка, термін виготовлення, термін зберігання. Все тотожне! Різниця у ціні майже 4 рази! Як так?!

Надприбутки у фармації не є міфом. Міністр охорони здоров’я Квіташвілі на зібраній прес-конференції 2 липня 2015 року недаремно заявив, що його зняття з посади хочуть різні групи впливу в системі охорони здоров’я і фармбізнесі.

Мільйони та мільярди гривень осідають у кишенях функціонерів за різними схемами. Найпростіше отримання надприбутків це штучне роздування попиту на ті чи інші препарати під виглядом епідемії чи загрози захворювання. Спочатку формується гіпертрофірований попит, потім необхідні ліки зникають з прилавків і через деякий час з’являються, але вже з «додатковими нулями» у ціннику. Такі цінові «качелі» постійно супроводжують «епідемії грипу». Кожного року! Хтось (?!) наживається на загальній загрозі лиха. Виникають сумніви в тому, а чи було те лихо взагалі…

Окремим пунктом стоять стійкі схеми узгоджених дій функціонерів від медицини з комерційними структурами, спрямовані на спотворення результатів торгів (тендерів) при закупівлі за державний кошт ліків та медобладнання, що завдає бюджету великої шкоди. Наприклад, закуповуються медпрепарати на мільйони у фірм, що не виробляють ліки, тобто у посередників. При цьому саме у виробників ліків купують вкрай мало.

Новый рисунок (2)

Закупівлі ці здійснюються на тендерній, начебто, основі. Однак, часто перемогти в тендері допомагає змова між посередником та виробником ліків. Існують додаткові домовленості, згідно з якими посереднику, що закупає великий обсяг товару, надається 25% знижка, крім того, разову винагороду в такому ж обсязі у разі реалізації договору про продаж. Таким чином, на ділі у посередника зосереджується майже 50% вартості препарату. Всі задоволені, страждає тільки бюджет… Для того, щоб унеможливити «злам схеми» стороннім учасником тендеру, організатори тендеру формують так звані «складні лоти», тобто оголошується про закупівлю не одного, а відразу декількох ліків, причому різних виробників. Тобто один виробник апріорі не зможе взяти участь у торгах, а тільки посередник, який закупить ліки різних виробників, як вимагає лот, але за згаданою вище схемою, коли «всі задоволені».

За таких умов ведення тендерної політики вартість ліків може бути не 10%, а 90% – рентабельність. Нерідко у декількох посередників одні і ті ж засновники – відомі в Україні люди…

Для забезпечення «своєї кишені» також застосовується «розрив ланцюжка», або, як кажуть професіонали, «яма». Для реалізації в мережі роздрібних комерційних аптек, ліки поставляє знову-таки посередник (або якщо аптечна мережа велика, її господарі можуть укладати договори безпосередньо з виробниками). Але, хоч лише на папері, посередник обов’язково буде. Бо інакше доведеться показувати реальну вартість препарату, а це невигідно, не можна буде виправдати високу ціну в аптеках. Отже, гроші за ліки йдуть у підсумку через посередника в офшор. От і виходить, що у митній декларації, наприклад, вказана ціна за одиницю -10 грн., а в аптеці продається за 250! Тобто фірма-посередник завезла ліки, вказавши на митниці 10 грн., потім продала одній фірмі, та – другій, третій… Остання продає аптечній мережі вже за 200 грн. І мережа вже спокійно продає ліки нам за 250 гривень! 10 гривень і 250. Є різниця?! Не впевнений, що торгівля зброєю, наркотиками та проституція сукупно дадуть такий відсоток прибутку! Або, не прибутку, а обкрадання свого власного народу!

Нечувані прибутки діляться між учасниками, а споживач платить за все. Ми з вами платимо за це своїми грошима, своїм спокоєм, своїм здоров’ям та здоров’ям своїх рідних. Можливо пора змінити ситуацію та покласти край надприбуткам на горі та болю?! Пора!

 

Юрій Федоренко, експерт аналітик                                                   10.07.2015 року