Енергоефективні технології. Бути чи ні!?

" data-yashareImage="http://lissovaslobidka.com/wp-content/uploads/2015/07/htmlimage6-300x188.jpg">
htmlimage6

Енергоефективні технології. Бути чи ні!?
Наразі майже всі країни світу постали перед глобальною проблемою заощадження енергоресурсів та пошуком шляхів використання альтернативних джерел енергії. Виробництво електроенергії за допомогою вугілля, опалювання будинків та виробничих споруд з використанням природного газу давно перестало бути ефективним та, навіть, стало збитковим.

Заходи з економії енергоресурсів майже в 4 рази дешевші, ніж виробництво і постачання споживачам такої ж кількості енергії, отже, одним із кроків успішного вирішення перелічених проблем є навчання громадян країни основам енергоефективності.

Певні заходи щодо енергозбереження передбачено статтею 7. Закону України «Про енергозбереження», прийнятого ще в 1994 році: (Стаття 7. Освіта і виховання у сфері енергозбереження). Згідно з положеннями даного закону виховання ощадливого ставлення до використання паливно-енергетичних ресурсів забезпечуються шляхом навчання і широкої популяризації та пропаганди економічних, екологічних і соціальних переваг енергозбереження. Знання у сферах енергозбереження та екології є обов’язковими для всіх посадових осіб, діяльність котрих пов’язана з використанням енергоресурсів. Навчальні заклади мають включати до навчальних програм відповідні курси з питань енергозбереження. Нажаль, положення цієї статті Закону виконується не повною мірою,а деякі посадовці, можливо, взагалі про неї не чули.

Використання потенціалу енергозбереження в державному масштабі вирішує проблему забезпечення економічного зростання держави. Лідерами з досліджень, використання та впровадження енергоефективних технологій, як і раніше, є Японія, США і Європейський Союз. Серед бар’єрів, що стримують розвиток енергозбереження та енергоефективності в країнах, що розвиваються, чітко визначаються такі, як:

• недостатня мотивація, у тому числі з боку державних структур;
• недостатня інформаційна підтримка;
• недостатній досвід з фінансування проектів енергозбереження;
• недостатня організація і координація дій з впровадження вже готових рішень.

Тож Україні, як одній з цих країн, слід розпочати широко впроваджувати енергоносії на альтернативних джерелах енергії, що стають все більш популярними, особливо у світлі енергозберігаючих технологій. Не затребувані у минулому способи отримання енергії наразі стали актуальними.

В умовах недавньої глобальної економічної кризи нестача енергії стала однією з ключових причин стримування економічного зростання багатьох країн.

Енергозбереження неможливо уявити без застосування альтернативних джерел енергії. Енергетична незалежність, економічна вигода і постійно поновлювані ресурс – ось той короткий перелік того, що отримує володар незалежних енергогенеруючих потужностей.

Сфера застосування технологій альтернативних джерел енергії широка – це як державний, так і приватний сектори економіки.
Альтернативні системи енергозабезпечення на основі сонячних батарей вже давно довели свою ефективність. Наприклад, в Домініканській республіці, вже 2 тисячі будинків, що сконструйовані за останні дев’ять років, обладнані фотоелектричними установками. В Шрі-Ланці використано 10 млн. доларів на електрифікацію 60 тис. будинків за допомогою сонячних фотоелектричних систем.htmlimage7

Сонячні колектори – один з найкращих варіантів для виробництва теплової енергії, що знаходить застосування в опаленні й одержанні теплої води. Таке широке використання даного типу енергії пояснюється великим річним значенням енергії Сонця. Для забезпечення енергією населення Землі достатньо використати тисячну долю енергії сонячних променів.

Що стосується енергії вітру то наразі вона, розглядається фахівцями переважної більшості країн світу, як одне з найбільш перспективних джерел енергії, що може замінити не тільки традиційні джерела, але навіть і ядерну енергетику. Енергії вітру на планеті приблизно в 80 разів більше, аніж тієї, яка споживається в теперішній час усім населенням світу.

Видобуток електроенергії за допомогою вітру має ряд переваг:

• екологічно чисте виробництво, що не лишає шкідливих відходів;
• економія дорогого палива (традиційного і для атомних електростанцій);
• доступність;
• невичерпність.

Зараз більшість країн світу намагається скористатися цим видом енергії, шукаючи при цьому найбільш доступні й економічні способи по її використанню. Так, наприклад, в Німеччині, Австрії та Швейцарії вже використовуються вітрогенератори. За їх допомогою навіть живляться окремі села.

Вітрогенератори чи вітряки можна встановлювати і обслуговувати навіть у важкодоступних районах, необхідною умовою має бути лише середньорічна швидкість вітру від 4 м/с і більше.htmlimage8

За даними ООН на 2012 р. доля нових та невичерпних джерел енергії складала більш, ніж 28 % енергоресурсів, і була еквівалентна використанню приблизно 2,5 млрд. т. нафти, що не набагато менше долі природного газу та більше, ніж в два рази перевищує долю ядерної енергії.

Серед відновлюваних джерел енергії все більше виділяються новітні системи виробництва палива, засновані на процесах так званої «Відновлювальної нафти». Розробку таких систем розвинені країни світу вже давно запроваджують на державному рівні.

Системи «Відновлювальної нафти» дозволяють налагодити виробництво палива, використовуючи технології переробки масел, які отримують з будь-якої трігліцерідної сировини, тобто з сільськогосподарської продукції. Це можуть бути зернові, водорості, тваринні жири, відпрацьовані жири та олії.

Отже, на сьогоднішній момент проблема енергоефективності для нашої країни стоїть достатньо гостро, адже вона є одним із шляхів ефективного існування в світі, охопленому дефіцитом енергії. Таким чином, проведення енергетичного аудиту та запровадження за його результатами конкретних механізмів підвищення енергетичної ефективності, навчання громадян країни основам енергоефективності, впровадження комплексної системи енергетичного менеджменту та використання енергоносіїв на альтернативних видах енергії має стати для сучасної України нормою здорового глузду.

Федоренко Юрій, експерт-аналітик 04.07.2015 року